Ефективна співпраця музичного керівника та вихователів в інклюзивній групі

«Для того, щоб виростити дитину, потрібне ціле село».

Африканське прислів’я

Інклюзивна освіта передбачає навчання й виховання дітей з особливими потребами в масових закладах дошкільної освіти, де створено відповідні умови для забезпечення максимальної ефективності освітнього процесу. Основною метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливостями психофізичного розвитку на отримання освіти відповідно до їх можливостей і здібностей за місцем проживання, їхня соціальна адаптація й інтеграція в суспільство, підвищення ролі сім’ї у вихованні та розвитку дитини.

Незважаючи на різноманітні позитивні зміни в системі інклюзивного навчання дошкільників треба звернути увагу на мистецький розвиток дітей з особливими освітніми потребами, створення умов мистецького розвитку малят в різних видах мистецтва, зокрема, музичного.

У процесі занять музикою, співом у дітей з різними відхиленнями  розвитку  активізується мислення, формується цілеспрямована діяльність, стала увага. Заняття музичним мистецтвом сприяє сенсорному, мовленнєвому розвитку дітей.

Перший етап залучення дітей із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку до загальноосвітнього простору відбувається в закладі дошкільної освіти. Саме період дошкілля відіграє важливу роль у становленні особистості та є більш сприятливим для формування її світогляду, самосвідомості, розвитку соціальних властивостей.

Співпраця музичного керівника та вихователів в інклюзивній групі

В одному з методичних посібників з інклюзивної освіти я побачила африканське прислів’я, яке дуже влучно відображає процес освіти в інклюзивній групі: «Для того, щоб виростити дитину, потрібне ціле село».

В африканському селі так, як і в українському селі дуже багато співали, грали на музичних інструментах та рухались під музику. Так, рухи у кожного народу різні, на там - тамах у нас не грають. Але дитину виховують на тлі рідної культури також, як і у всьому світі, у кожному народові. Тому тема співпраці вихователя, асистента вихователя, асистента дитини і музичного керівника на музичних заняттях, святах і у повсякденній діяльності дитини з особливими освітніми потребами є одною з важливих. Тим більш музика є одним із головних чинників розвитку дитини. Прийоми і методи музичного виховання відкривають шляхи до вироблення інноваційних рішень у відповідь на унікальні виклики навчального процесу. Спільнота інклюзивної групи постійно у пошуку таких способів співпраці, посилення ефективності її процесів, які дають змогу надати якісні освітні послуги дитині з особливими освітніми потребами.

Співпраця на музичному занятті передбачає участь не менш двох педагогів (музичного керівника і вихователя), які є рівноправними колегами, можуть бути справжніми партнерами в начальному процесі. В процесі музичного виховання музичний керівник вважається більш професійно підготовлений. Але в інклюзивній групі на першу ланку виходить здійснення викладання в різноманітній за складом групі вихованців (серед яких є діти з особовими потребами) в єдиному фізичному просторі (в приміщенні музичної зали, групи). Тому тільки вихователь разом з музичним керівником зможуть вирішувати завдання ефективного задоволення потреб окремих дітей та в цілому, для всіх дітей дошкільної групи.

Педагоги працюють разом задля покращення навчання і викладання на благо кожного. Тому питання співпраці значною мірою впливають на музичний і загальний розвиток дошкільників і забезпечення їм рівних можливостей для досягнення освітніх результатів.

Розуміння ефективних способів установлення взаємовідносин співпраці допомагає педагогам  задовольняти потреби учнів зазначеної категорії. Умовою добре організувати співпрацю є готовність обох педагогів разом планувати навчальний процес, гнучке застосування традиційних та нових методів і прийомів музичного виховання, навчання й розвитку дітей в основних видах дитячої музичної діяльності та формах її організації: сприятливе мистецьке оточення в груповій кімнаті та спеціально обладнане естетичне середовище музичної зали, спеціальне обладнання для музичного розвитку дітей з обмеженими можливостями.

Основні функції музичного керівника і вихователя в забезпеченні музичного виховання дітей зазначені в Листі Міністерства освіти і науки України від 02.09.2016 р. № 1\9-454. Не випадково зазначена інформація була доведена до відома всіх педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів. Ми вважаємо, що без виконання спільних обов’язків не буде ефективним освітній процес в інклюзивних групах.

Зупинимось на головних функціях:

-         виховна: педагоги спрямовують особистісний розвиток і музичне виховання дітей, спостерігають за дитячими особистісними і музичними проявами, індивідуалізують роботу на цій основі;

-         освітня: музичний керівник здійснює музичне виховання з групою дітей, підгрупою, індивідуально; вихователь радиться з музичним керівником, бере дієву участь у різноманітних формах музичного виховання;

-         дидактична: музичний керівник навчає усіх видів музичної діяльності, флотує навички музичного виконавства; вихователь використовує музику у повсякденні відповідно до потреб групи, інтересів і схильностей дітей;

-         науково-методична: педагоги розробляють зміст музичних занять, розваг, варіативно застосовують методики і технології музичного виховання, впроваджують інновації, експериментують, пропонують власні творчі здобутки колегам;

-         організаційна: музичний керівник планує музично-педагогічну роботу; вихователь створює умови для самостійної музичної діяльності дітей у групі, бере домірну участь у плануванні й розробленні змісту занять, розваг, свят;

-         суспільно-педагогічна: педагоги здійснюють зв'язок з батькам, спеціальними педагогами та іншими фахівцями.

 

Проблема вихователів і спеціалістів ДНЗ

Проблема педагогічної взаємодії вихователя і музичного керівника в загальних групах, а тим більш в інклюзивній групі – одна із важливих, тому що від її розв’язання залежить успішність процесу музичного розвитку дошкільника.

Практика роботи сучасного дитячого садка показує, що головні питання музично-естетичного розвитку дошкільників вирішує музичний керівник, а вихователю відводиться роль його помічника. Спостерігання та аналіз музичного розвитку дітей в ДНЗ вказує на недоліки процесу взаємодії вихователя і музичного керівника, в тому разі на його стихійність, не регламентованість і некерованість. Вихователі, знаходячись в постійному контакті з дітьми, зазвичай малоактивні в здійсненні музичного виховання та навчання дошкільників. Вихователь здійснює розвивальну функцію в тісному контакті з музичним керівником, під його керівництвом. Якщо є така потреба допомогти музичному керівнику провести діагностику музичного розвитку дітей. У діяльності вихователя функція  має мобілізувати дітей для більш успішного захоплення музикою,знання музичного репертуару,цікавих відомостей про музику,вміння у недзвичаній формі організовувати самостійну музичну діяльність дітей,добираючи методи впливу на емоційно-вольову сферу,зважаючи на індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання музики в побуті дитячого саду, на заняттях з розвитку мовлення, зображувального мистецтва – велика рідкість. Музичні заняття, що проводяться два рази на тиждень, і кілька святкових ранків протягом року не можуть задовольнити потреби дітей в музиці, музичному розвитку.

Педагогічну взаємодію вихователя і музичного керівник треба будувати на принципі діалогізації: при єдності цілей займати рівноправну позицію співробітництва. Також кожний учасник взаємодії повинен мати міцні навички музичної діяльності. Музикант не навчає вихователя. Він актуалізує, стимулює його можливості. У вихователя важлива функція педагогічної діяльності – забезпечення цілісності навчально-вихованого процесу. Вихователь перебуває в постійному контакті з дітьми, бере до уваги поради психолога, може висунути загальнорозвиваючі цілі та завдання кожної дитини. Музикант ставить спеціалізовані цілі.

Згідно методики музичного виховання  відокремлюють такі форми організації музичного виховання дітей:

· самостійна музична діяльність,

· використання музики у повсякденному житті,

· музичні заняття,

· музично-театральні свята.

· В спеціально організованому навчанні – заняттях – приділяється увага:

· слуханню музики,

· дидактичним іграм,

· грі на інструментах,

· а також тим видам діяльності, які будуть представлені на святах,

·  співу,

· музично-ритмічних рухах та інсценівках.

 Поза заняттями залучати дітей в музичну діяльність можна в наступних видах музичної діяльності дітей:

· слухання музичних творів з послідуючою бесідою про нього,

·  співи,

· ігри,

· залучення до гри на дитячих музичних інструментах.

 Для цього треба створити предметне довкілля:

· музичні дидактичні посібники,

· інструменти.

У вільній самостійній діяльності завдання педагогів – створити предметне середовище, яке забезпечить дитині вибір активності, що відповідає її інтересам: книжки, альбоми матеріали для дидактичних вправ, дитячі музичні інструменти, музично-дидактичні ігри (які виготовили вихователі за проханням музичного керівника).

У наступних таблицях подано приклади педагогічної взаємодії музичного керівника та вихователя.

 

Слухання – сприйняття музики  

Музичний репертуар	Блок педагогічного процесу	Зона діяльності педагогів
О.Гречанінов. «Колискова»	Музичне заняття	Муз керівник – грає на фортепіано
П.Чайковський. «Марш дерев’яних солдатиків»	Бесіда «Пісня, танок, марш»	Вихователь – включення аудиозапису

Готовність вихователя до музичного розвитку дітей в закладах дошкільної освіти проявляється у всіх формах організації музичної діяльності:

· вихователі активні на музичних заняттях,

· проводять хороводи із співом на прогулянках,

· музично-дидактичні ігри,

· використовують музичні твори на заняттях з розвитку мовлення, знайомства з навколишнім світом.

Така діяльність сприяє розвитку музикальності дітей наближує вихователя і дитину, дозволяє музичному керівнику вирішувати питання музично-естетичного розвитку дошкільників з особливими освітніми потребами і зосередитись на виконавчій майстерності в процесі розвитку у дошкільників музичного сприйняття. Все це можливе за умов успішності здійснення взаємодії вихователя та музичного керівника.

Фонова музика в житті дітей інклюзивної групи

Координація діяльності всіх  учасників виховного процесу в освітньому закладі та пошук шляхів її рішення не втрачають своєї актуальності. Реалізація діалогових відносин у виховному просторі дитячого садка забезпечує дітям почуття психологічного комфорту, сприяє створенню умов для їх всебічного розвитку, допомагає ефективній роботі  всього дошкільного закладу в цілому. Музичне виховання дитини  в цілому як важливіша складова його духовного розвитку може стати системоутворюючим фактором  організації  життєдіяльності дітей. Музика здібна об’єднати виховні зусилля педагогів дитячого садка з метою гармонійного впливу на особистість дитини.

Один із варіантів використання потенціалу музичного мистецтва пов’язаний з фоновою музикою – музикою, що звучить «другим планом», без установки на усвідомлене сприйняття на заняттях і у вільній діяльності. Насичення дитячої життєдіяльності музикою, розширення та збагачення її досвіду її сприйняття відбувається завдяки  мимоволі накопиченню музичних вражень. Досліджуючи особливості розвитку сприйняття, ми прийшли до висновків: велике значення має не тільки навчання, але і стихійне накопичення сприйняття, інтонаційного запасу.

Музичний репертуар для звучання фоном сумісно підбирають музичний керівник, вихователь, практичний психолог, вихователь-методист. Використання фонової музики є одним з доступних та ефективних методів психолого-педагогічного впливу на дитину в умовах освітньої установи і допомагає розв’язувати завдання освітньо - виховного процесу:

-         створення сприятливого емоційного фону, усунення нервового напруження та збереження здоров’я дітей;

-         розвиток уяви  в процесі творчої діяльності, збільшення творчої активності;

-         активізація розумової діяльності, підвищення якості засвоєння знань;

-         переключення уваги під час вивчення важкого матеріалу, попередження стомлення;

-         психологічна та фізична розрядка після навчального  навантаження, під час психологічних пауз, фізкультурних хвилинок.

Вихователь, включаючи музику в заняття (розвиток мови, математика, конструювання, малювання, праця з папером), може орієнтуватися на можливості активного і пасивного сприйняття дітьми. При активному сприйнятті від навмисно звертає увагу дитини на звучання музики, її образно-емоційний зміст, засоби виразності (мелодія, темп, ритм). При пасивному сприйнятті музика виступає фоном до головної діяльності, вона звучить неголосно, ніби на другому плані.

Ступень активності сприйняття музики дітьми на конкретному занятті визначається вихователем (дивитись таблицю). Так, на заняттях з логіко математичного розвитку з метою активізації інтелектуальної діяльності, підвищення зосередженості, концентрації уваги використовують тільки звучання музики фоном. Через активне сприйняття і оцінку музичних вражень на заняття з розвитку мовлення збагачують «словник емоцій», в повсякденному житті активізують оцінну лексику дітей. На заняттях з ознайомлення з довкіллям вихователь може звертатися до музики, що характеризує явища природи, що сприяє прояву емоційних відгуків, збагаченню та поглибленню уявлень про об’єкт, що досліджується. На заняттях з образотворчої діяльності в процесі малювання за поданням можна використовувати звучання фонової музики, а під час малювання за зразком запропонувати музичний твір для активного сприйняття.

 

Заняття	Ступінь активності сприйняття музики
Розвиток мови	Активне і пасивне
Математика	Пасивне
Ознайомлення з довкіллям	Активне і пасивне
Праця з папером	Пасивне
Конструювання	Пасивне
Малювання	Активне і пасивне
Фізкультура	Активне і пасивне
ОБЖД	Пасивне

Результативність. Музика, що розвиває здібність відчувати емоції та почуття, які виникають в процесі сприйняття, здійснює  вплив на вдосконалення емоційної чуйності дітей в реальному житті дитини. Впливаючи  на моральний  та естетичний розвиток  дитини з особливими освітніми потребами, музика, що використовується фоном до діяльності дітей, є ціннісним підґрунтям виховної системи в умовах інклюзивної групи закладу дошкільної освіти.